Національне відродження на західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії
Цей процес охопив і західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Суперечливою виявилася в ньому позиція найвизначнішого у Східній Галичині історика Дениса Зубрицького. Його зосередженню на проблемах історії також передувало захоплення збиранням (записуванням) і вивченням пам’яток українського фольклору. Але писати свої фольклористичні та історичні розвідки українською мовою Зубрицький так і не наважився до кінця свого життя, вважаючи її неповноцінною для написання наукових праць. Він творив польською, німецькою, російською мовами, друкувався у Львові, Відні, Києві, Москві (зокрема — у виданнях Київської археографічної комісії та Московського товариства історії і старожитностей російських). І все ж праці Зубрицького з історії галицьких українців, обґрунтовані достовірними документальними джерелами, сприяли утвердженню української національної самосвідомості в освічених колах української інтелігенції. Адже вони переконливо спростовували твердження польських істориків, нібито вся Галичина — край споконвіку польський.
Переважну більшість українсько-галицької інтелігенції в першій половині XIX ст. становило духівництво. Не відразу воно стало національно свідомим. Бо и після захоплення Східної Галичини Австрійської імперією панівною у державному управлінні, освіті й культурі, поряд із німецькою, залишалася польська мова. Користування лише цими мовами забезпечувало освіченому українцеві успішну службову кар’єру.
